Пішла з життя українська співачка Ніна Матвієнко
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У віці 75 років відійшла у вічність відома українська співачка Ніна Матвієнко.
Про це 8 жовтня повідомила донька співачки Тоня Матвієнко у Facebook.
“Мама померла…”, – написала Тоня Матвієнко.
Ніна Митрофанівна Матвієнко – відома українська співачка. Вона народилася 10 жовтня 1947 року у с. Неділище на Житомирщині в багатодітній родині. З 11 років вона навчалася у школі-інтернат в селище Потіївка. В інтернаті співала і грала в драматичному гуртку. Любов до пісні отримала від матері, яка мала чудовий голос.
Закінчивши інтернат, спочатку влаштувалася помічницею кранівника на одному із заводів Коростеня. В 1966 році поїхала до Києва в студію українського хору ім. Г. Верьовки. В 1968 році закінчила вокальну студію при хорі. Відтоді – його солістка. У 1979 р. вона стає Заслуженою, а в 1985 році – Народною артисткою України. В 1988 році їй присуджено Національну премію імені Тараса Шевченка, а в 2006 році – найпочесніше звання нашої держави – Герой України.
В її репертуарі – українські народні пісні, пісні сучасних українських композиторів. Окрім яскравого співочого таланту, Ніна Матвієнко має талант драматичної актриси. Список кінематографічних робіт Ніни Матвієнко чималий, вона брала також участь в багатьох телевізійних виставах: «Маруся Чурай», «Катерина Білокур», «Розлилися води на чотири броди». В її творчому доробку також участь в радіоспектаклях «Лісова пісня», «Князь Святослав», «Сватання на Гончарівці». Є ще одна дивовижна грань творчого обдарування Ніни Матвієнко – її закоханість в літературу, в українське слово. В 1975 році вона заочно закінчила філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Ще в радянські часи Ніна Матвієнко написала історію народного хору імені Г. Верьовки, надрукувала кілька власних віршів, оповідань і есеїв. Вершинним літературним надбанням співачки стала її біографічна книга «Ой, виорю нивку широкую», яка вийшла в 2003 році у видавництві «Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара».
За інформацією Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича
фото: facebook Тоні Матвієнко
[wp_show_posts id=”1014712″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
